8 клас українська література
12-15 травня
Валентин
Чемерис.
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Аналіз ситуацій та
проблем у творі.
Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами
гумору.
Любов, як
сонце, світу відкриває
Безмежну
велич людської краси.
В. Симоненко
Ми продовжуємо працювати над повістю.
Серед
усіх чудес світу найбільше чудо – це кохання. Якби запитали людину, чи згодна
вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих не було б. І
навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші,
влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж
таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує стільки, скільки
існує.
Довіра
віра краса мрія
підтримка почуття «мучителька нерозуміння
солодка»
Подумайте, що для вас є кохання???
Перегляньте відеоролик,зробіть висновок.
Аналіз
повісті (запишіть у зошити)
Тема: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі
Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше
побачення.
Ідея: уславлення почуття кохання.
Проблематика:
Кохання
|
Дружба
|
Зрада
|
Відповідальність за вчинки
|
Дорослішання
|
Батьки та діти
|
Шкідливі звички
|
Культура спілкування
|
Освіченості
|
Скажіть, які проблеми ви вважаєте провідними?
Чому ви так
вважаєте?
Випереджальне завдання:
З тексту повісті виписати крилаті вислови, пояснити їх
значення
Крилаті вислови
|
Значення
|
Пасти задніх
|
відставати, запізнюватися, бути
позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь
|
Не ликом шиті
|
про кого-небудь здібного, освіченого;
такого, що уміє тримати себе де-небудь або розібратися в чомусь
|
знаджувати неймовірними обіцянками
|
|
Діло в шляпі
|
|
при бажанні можна навчитися багато
чого
|
|
Дідька лисого
|
|
залицятися до кого-небудь
|
|
даремно надіятися на кого-, що-небудь,
чекати чогось, залишаючись пасивним
|
|
Наче вітром здуло
|
|
Що з воза впало, те пропало
|
|
той, хто нічого не робить, нічого й не
здобуде
|
Хто
є головними героями твору?
Як
про них говорить автор? Використайте цитати з повісті
Вітька Горобець
·
Вітька Горобець,
мужчина з життєвим стажем в чотирнадцять неповних років
·
Вітька — високий,
худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці.
Запальний і рвучкий…
·
Він вродився
балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.
·
Вітька все
кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті
рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На
голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно
стовбурчиться.
·
Хлопцеві так
хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у
дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.
Федько Котигорошко
·
Маленький
товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей
дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком),
здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша
Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку
мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати.
Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на
одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від
обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів
прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато
читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.
·
Федько
знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.
·
Що
в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг!
·
Що
він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах,
які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!
Галя Козачок
·
Раптом
Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо
на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись
землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з
товстою косою.
·
Яка
ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий
сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!
·
Ніби
сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок.
·
Вона
підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від
швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
·
Щоправда,
Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував
за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив
бугай Кордебалет.
Петро Білий
·
Городом
йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело
сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений
одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун
і брехун, якого Вітька терпіти не міг.
·
Боягуз
він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-віку не повірю, щоб Галя
його покохала!
Домашнє завдання.
1.Виконати тестове завдання
до 18.00 14 травня
Код доступу 190392
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=190392
Коментарі
Дописати коментар